Знайомство з сервісом "Фото"

Посилання на об'єкти:

1. фотоальбом "Шкільне життя"
2.фотоальбом "Редагування фото"
3. колаж

Знайомство з сервісом "Диск"

Посилання на документи "З Днем вчителя"

1. Текстовий документ "Вітання з Днем вчителя"
2. Презентація "Свято вчителя"
3. Аудіофайл

Українські свята

Чудова філософська приказка про те, що очікування свята важніше за саме свято, мабуть, була народжена саме в Україні. Тому що ми живемо в постійному очікуванні та веселому передчутті великої кількості свят в Україні. Таких, що об’єднують та згуртовують. Звичайно, календарний рік у кожного починається індивідуально. У когось – з власного Дня Народження, в іншого – з 1 вересня, коли діти розпочинають навчання. Але все ж таки логічно в розповіді про українські свята прив’язатися до традиційного сезонного календарю. Тільки стартуємо ми не з 1 січня, а з першого зимового місяця – грудня, в якому розпочинається ціла низка чудових та чарівних, веселих та блискучих, немов іграшки на новорічній ялинці, зимових свят в Україні. 19 грудня – Святий Миколай. До речі, зверніть увагу: в українській мові «свято» та «святий» мають спільний корінь. Тож, зі схвалення покровителя усіх дітей, вже з цієї дати українці занурюються в неперевершену атмосферу подарунків під подушкою (або ялинкою) та сюрпризів у «свято-миколаївських» червоних чобітках. Привітань та радісних клопотів, хороводів та корпоративів. Все це плавно перетікає в різдвяні події 25 грудня. І хоч українці в більшості – православна нація, в останні роки католицьке Різдво тут святкують скоріш як світське свято. Мабуть, тут відчувають веселі різдвяні хвилі, що розповсюджуються по всій Європі. І які логічно перетворяться 1 січня на Новий Рік в Україні. Шампанське, ялинка у кожній квартирі та на головній площі будь-якого міста, салат «Олів’є» (дякувати радянському минулому), аромат мандаринів, веселі святкування дома, у гостях, на вулиці; танці й пісні до ранку – ось короткий алгоритм святкування українського Нового Року. До речі, більшість з нас називає саме це свято найголовнішим. І знов таки більшість саме його, а не Різдво, як у Європі та Америці, вважає за краще відзначати вдома, серед рідних та близьких. Щодо Різдва, 7 січня, то це свято в Україні прийнято святкувати згідно з давніми традиціями. Мабуть, саме Різдво (Святий Вечір) – найбільш аутентичне українське свято, що має корні в староукраїнській релігії. Напередодні діти несуть гостинці – «Божу їжу» кутю та узвар – своїм хрещеним батькам, які, у свою чергу, дарують маленьким хресникам солодощі й подарунки. Тож ми радимо всім гостям України скуштувати 12 святкових блюд, побачити на власні очі ряджених та різдвяні вертепи (своєрідні лялькові театри) і послухати Колядки та Щедрівки. Це красиво, натхненно і дуже «по-українські»!
Потім від Різдва до самого Хрещення (19 січня) тривають Святки – 12 веселих днів. У цей період прийнято гадати. І хоча такі відгуки язичництва засуджуються церквою, це святкове розважання популярне серед українських дівчат, яким дуже хочеться дізнатися про свого «судженого-рядженого». Закінчуються Святки днем водохрещення. Цього дня поринають в ополонку. В останні роки цей старовинний обряд стає до вподоби багатьом українцям – від пересічних до президентів. Якщо будете в нас у січні – ласкаво просимо до ополонки! А ще – відсвяткуйте Старий Новий рік! 14 січня в Україні, як у республіці колишнього Радянського Союзу, відзначають таке цікаве свято. Ця традиція пішла від розбіжності Юліанського календаря (календаря «старого стилю») і Григоріанського, згідно з яким живе практично весь світ. Так, після 1918 року, у результаті зміни літочислення народився оригінальний феномен, додаткове свято. Із-за цієї розбіжності у всіх, хто не встиг, або не зміг зустріти Новий Рік, завжди є шанс в ніч з 13 на 14 січня «досвяткувати» улюблене українське свято. Отже, якщо ви не встигли гідно зустріти Новий рік, ласкаво просимо в Україну на святкування Старого Нового року!
14 лютого – День Святого Валентина. Саме це українське свято буквально за останні 10 років швидко набрало надзвичайної популярності. Що підтверджує: Україна молода та надзвичайно велелюбна країна. Потім, десь наприкінці зими, в останній «всеїдний» тиждень напередодні Великого Посту святкують Масляну – українське свято шлунку. А ще – ковзанів, сніжків, ігор. Головний герой – млинці (як у багатьох слов’янських народів символ Сонця). У лютому-березні йде подвійне, з двотижневою перервою, ґендерне свято. 23 лютого, за радянською традицією, жінки вітають чоловіків з їх законним Днем. Колись він офіційно називався День радянської армії та воєнно-морського флоту. Потім перетворився на українське свято, День захисника вітчизни. І, незважаючи на те, що в молодій незалежній Україні є своя державна дата – День Збройних сил України (6 грудня), 23 лютого вже давно стало Днем всіх чоловіків. Навіть тих, хто ніколи не служив в армії. Мабуть, це справедливо. Тому що вже через 2 тижні естафету переймають жінки. «Чому у вас так багато красивих жінок?» – питають нас приголомшені вродливістю українок іноземці. У нас є на це тільки одна зрозуміла відповідь: «Мабуть, тому, що навесні, коли все розквітає та відновлюється, вдячні чоловіки поспішають привітати свої матерів, дружин, сестер та колег з цим прекрасним українським святом – Жіночим Днем 8 березня». А якщо серйозно, то ми згодні з вами: наші жінки неперевершені! І це – ще одне українське диво, яке варто побачити на власні очі.
Серед весняних свят уваги також заслуговує 1 квітня - День гумору та жартів. В Україні є навіть місто, в якому заслужено проводиться смішний фестиваль «Гуморина». Це тепла Одеса, «перлина біля моря», з її неперевершеним акцентом, звичкою відповідати питанням на питання та славнозвісними одеськими анекдотами.
Свята в Україні неможливо уявити собі без Великодня, тобто Пасхи (дата є плаваючою, тобто непостійною). Етимологія дати говорить сама за себе: це надзвичайно урочистий, духовний та насправді великий день! Цій назві вже понад тисячу років, а свято вважається найважливішим з усіх християнських свят. Напередодні багато українців дотримується Великого Посту. А останні дні перед Великоднем майже над усіма домівками можна відчути неперевершений та незрівняний аромат традиційної пасхальної випічки. З Чистого четверга розписують писанки (крашанки, пасхальні яйця), печуть баби (паски, або калачі). Ці рецепти – важлива складова кожної родини, що об’єднує багато поколінь та є справжньою сімейною спадщиною (дивитися Українська кухня).
https://uk.wikipedia.org
http://ukraine-in.ua/ua/ukrainskiye-prazdniki

Традиції та звичаї українців

Українські звичаї, пов’язані із народженням дитини, насичені обереговою обрядністю. А ще – з забобонами, яких у нас немало. Наприклад, породіллям не можна зустрічатися з хворими, дивитися на змій або стригтися, шити чи різати, купувати щось майбутній дитині. І взагалі, чим менш людей знає про вагітність, тим краще. Провідувати новонародженого не можна чоловікам, та й не всім жінкам протягом 40 днів. Надзвичайно важливим є український обряд хрестин. Відмовитися від кумівства (тобто від статусу хрещеного) і донині більшість вважає за гріх. Традиційні українські пострижини – стриження волосся навхрест – проводять в річницю народження. І, звичайно, у цих обрядових діях народні українські повір’я тісно перетинаються з православними.

- Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно, що її народження та існування супроводжується багатьма українськими ритуалами та обрядами, українськими звичаями і традиціями. Засилання сватів і заручення, умовини і покривання (перехід із дівочості в заміжнє життя), дивіч-вечір чи весільний поїзд, запросини та весільний поход з багатьма викупами нареченої – майже всіх цих веселих складових із задоволенням дотримуються наші сучасники. До речі, наші дівчата дуже, як то зараз кажуть, толерантні: якщо їм не подобається майбутній чоловік, то вони, згідно з українським звичаєм, винесуть сватам гарбуза. А молоді так вшановують батьків, що тричі кланяються їм після підношення калача із сіллю. Одним словом, недарма обряд вступу до шлюбу в нас називають весіллям: це ж дійсно весело!

Традиції в Україні, безумовно, пов’язані із староукраїнською язичницькою атрибутикою. Наприклад, молодіжне і навіть бешкетне, поетичне й дуже старе свято Івана Купала (в ніч на 7 липня), як у багатьох слов’ян, колись було пов’язано із Днем сонцестояння. Ви на власні очі і зараз можете побачити, як дівчата водять таночки і пускають у воду віночки, а хлопці стрибають через вогнище та шукають квітучий папоротник. Ще одна давня українська традиція, пов’язана із поворотом сонця – 7 січня (зараз – Різдво Христове). Колись у ці зимові часи прийнято було ворожити на майбутнє, і тому зараз різдвяні українські звичаї – це гадання та заклик до природних сил. Напередодні Старого нового Року (13 січня) діти та підлітки і досі щедрують та «маланкують» (на честь преподобної Меланії). Отже якщо ви вмієте співати чи бажаєте щиро когось привітати, у вас є нагода заробити трішки українських гривень або солодощів. До речі, такі дитячі походи в чомусь аналогічні американському Хеллоуїну. Ще одна українська традиція – святити воду у Водохрещення і віра в її чудові цілющі властивості у ніч напередодні. З самісінького рання вбираємось удома в Чистий четвер (напередодні Пасхи). Обов’язково фарбуємо яйця і випікаємо пасхальні калачі до Великодню. Вшановуємо померлих у поминальний день. Проводжаємо зиму та зустрічаймо весну на Масляну. Освячуємо поля і прикрашаємо дім квітами та травицею на Трійцю.

http://ukraine-for-business.com
http://www.epochtimes.com.ua/

Цікаві факти про Україну

1: Населення України відноситься до найбільш освіченого. Кількість людей з вищою освітою на душу населення вища, ніж середньоєвропейський рівень. Україна займає 4 місце в світі за кількістю громадян з вищою освітою.

2: Автором першої в світі Конституції є українець Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

3: В Україні - найбільший запас марганцевої руди у світі, 2,3 мільярди тон і близько 11% від усіх покладів планети. Ще у нас немало залізної руди - 7% світового запасу.

4: На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні грунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

5: Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.

6: Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

7: В Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

8: Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

9: Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

10: Серед яскравих досягнень українського літакобудування – найбільший в світі літак АН-225 "Мрія", а також найпотужніший літак АН-124 "Руслан". У 2001 році, літак "Мрія", взявши на борт вантаж у 253 тонни, за один політ встановив 124 рекорди.

http://wyr.com.ua