Знайомство з сервісом "Фото"

Посилання на об'єкти:

1. фотоальбом "Шкільне життя"
2.фотоальбом "Редагування фото"
3. колаж

Знайомство з сервісом "Диск"

Посилання на документи "З Днем вчителя"

1. Текстовий документ "Вітання з Днем вчителя"
2. Презентація "Свято вчителя"
3. Аудіофайл

Українські свята

Чудова філософська приказка про те, що очікування свята важніше за саме свято, мабуть, була народжена саме в Україні. Тому що ми живемо в постійному очікуванні та веселому передчутті великої кількості свят в Україні. Таких, що об’єднують та згуртовують. Звичайно, календарний рік у кожного починається індивідуально. У когось – з власного Дня Народження, в іншого – з 1 вересня, коли діти розпочинають навчання. Але все ж таки логічно в розповіді про українські свята прив’язатися до традиційного сезонного календарю. Тільки стартуємо ми не з 1 січня, а з першого зимового місяця – грудня, в якому розпочинається ціла низка чудових та чарівних, веселих та блискучих, немов іграшки на новорічній ялинці, зимових свят в Україні. 19 грудня – Святий Миколай. До речі, зверніть увагу: в українській мові «свято» та «святий» мають спільний корінь. Тож, зі схвалення покровителя усіх дітей, вже з цієї дати українці занурюються в неперевершену атмосферу подарунків під подушкою (або ялинкою) та сюрпризів у «свято-миколаївських» червоних чобітках. Привітань та радісних клопотів, хороводів та корпоративів. Все це плавно перетікає в різдвяні події 25 грудня. І хоч українці в більшості – православна нація, в останні роки католицьке Різдво тут святкують скоріш як світське свято. Мабуть, тут відчувають веселі різдвяні хвилі, що розповсюджуються по всій Європі. І які логічно перетворяться 1 січня на Новий Рік в Україні. Шампанське, ялинка у кожній квартирі та на головній площі будь-якого міста, салат «Олів’є» (дякувати радянському минулому), аромат мандаринів, веселі святкування дома, у гостях, на вулиці; танці й пісні до ранку – ось короткий алгоритм святкування українського Нового Року. До речі, більшість з нас називає саме це свято найголовнішим. І знов таки більшість саме його, а не Різдво, як у Європі та Америці, вважає за краще відзначати вдома, серед рідних та близьких. Щодо Різдва, 7 січня, то це свято в Україні прийнято святкувати згідно з давніми традиціями. Мабуть, саме Різдво (Святий Вечір) – найбільш аутентичне українське свято, що має корні в староукраїнській релігії. Напередодні діти несуть гостинці – «Божу їжу» кутю та узвар – своїм хрещеним батькам, які, у свою чергу, дарують маленьким хресникам солодощі й подарунки. Тож ми радимо всім гостям України скуштувати 12 святкових блюд, побачити на власні очі ряджених та різдвяні вертепи (своєрідні лялькові театри) і послухати Колядки та Щедрівки. Це красиво, натхненно і дуже «по-українські»!
Потім від Різдва до самого Хрещення (19 січня) тривають Святки – 12 веселих днів. У цей період прийнято гадати. І хоча такі відгуки язичництва засуджуються церквою, це святкове розважання популярне серед українських дівчат, яким дуже хочеться дізнатися про свого «судженого-рядженого». Закінчуються Святки днем водохрещення. Цього дня поринають в ополонку. В останні роки цей старовинний обряд стає до вподоби багатьом українцям – від пересічних до президентів. Якщо будете в нас у січні – ласкаво просимо до ополонки! А ще – відсвяткуйте Старий Новий рік! 14 січня в Україні, як у республіці колишнього Радянського Союзу, відзначають таке цікаве свято. Ця традиція пішла від розбіжності Юліанського календаря (календаря «старого стилю») і Григоріанського, згідно з яким живе практично весь світ. Так, після 1918 року, у результаті зміни літочислення народився оригінальний феномен, додаткове свято. Із-за цієї розбіжності у всіх, хто не встиг, або не зміг зустріти Новий Рік, завжди є шанс в ніч з 13 на 14 січня «досвяткувати» улюблене українське свято. Отже, якщо ви не встигли гідно зустріти Новий рік, ласкаво просимо в Україну на святкування Старого Нового року!
14 лютого – День Святого Валентина. Саме це українське свято буквально за останні 10 років швидко набрало надзвичайної популярності. Що підтверджує: Україна молода та надзвичайно велелюбна країна. Потім, десь наприкінці зими, в останній «всеїдний» тиждень напередодні Великого Посту святкують Масляну – українське свято шлунку. А ще – ковзанів, сніжків, ігор. Головний герой – млинці (як у багатьох слов’янських народів символ Сонця). У лютому-березні йде подвійне, з двотижневою перервою, ґендерне свято. 23 лютого, за радянською традицією, жінки вітають чоловіків з їх законним Днем. Колись він офіційно називався День радянської армії та воєнно-морського флоту. Потім перетворився на українське свято, День захисника вітчизни. І, незважаючи на те, що в молодій незалежній Україні є своя державна дата – День Збройних сил України (6 грудня), 23 лютого вже давно стало Днем всіх чоловіків. Навіть тих, хто ніколи не служив в армії. Мабуть, це справедливо. Тому що вже через 2 тижні естафету переймають жінки. «Чому у вас так багато красивих жінок?» – питають нас приголомшені вродливістю українок іноземці. У нас є на це тільки одна зрозуміла відповідь: «Мабуть, тому, що навесні, коли все розквітає та відновлюється, вдячні чоловіки поспішають привітати свої матерів, дружин, сестер та колег з цим прекрасним українським святом – Жіночим Днем 8 березня». А якщо серйозно, то ми згодні з вами: наші жінки неперевершені! І це – ще одне українське диво, яке варто побачити на власні очі.
Серед весняних свят уваги також заслуговує 1 квітня - День гумору та жартів. В Україні є навіть місто, в якому заслужено проводиться смішний фестиваль «Гуморина». Це тепла Одеса, «перлина біля моря», з її неперевершеним акцентом, звичкою відповідати питанням на питання та славнозвісними одеськими анекдотами.
Свята в Україні неможливо уявити собі без Великодня, тобто Пасхи (дата є плаваючою, тобто непостійною). Етимологія дати говорить сама за себе: це надзвичайно урочистий, духовний та насправді великий день! Цій назві вже понад тисячу років, а свято вважається найважливішим з усіх християнських свят. Напередодні багато українців дотримується Великого Посту. А останні дні перед Великоднем майже над усіма домівками можна відчути неперевершений та незрівняний аромат традиційної пасхальної випічки. З Чистого четверга розписують писанки (крашанки, пасхальні яйця), печуть баби (паски, або калачі). Ці рецепти – важлива складова кожної родини, що об’єднує багато поколінь та є справжньою сімейною спадщиною (дивитися Українська кухня).
https://uk.wikipedia.org
http://ukraine-in.ua/ua/ukrainskiye-prazdniki

Традиції та звичаї українців

Українські звичаї, пов’язані із народженням дитини, насичені обереговою обрядністю. А ще – з забобонами, яких у нас немало. Наприклад, породіллям не можна зустрічатися з хворими, дивитися на змій або стригтися, шити чи різати, купувати щось майбутній дитині. І взагалі, чим менш людей знає про вагітність, тим краще. Провідувати новонародженого не можна чоловікам, та й не всім жінкам протягом 40 днів. Надзвичайно важливим є український обряд хрестин. Відмовитися від кумівства (тобто від статусу хрещеного) і донині більшість вважає за гріх. Традиційні українські пострижини – стриження волосся навхрест – проводять в річницю народження. І, звичайно, у цих обрядових діях народні українські повір’я тісно перетинаються з православними.

- Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно, що її народження та існування супроводжується багатьма українськими ритуалами та обрядами, українськими звичаями і традиціями. Засилання сватів і заручення, умовини і покривання (перехід із дівочості в заміжнє життя), дивіч-вечір чи весільний поїзд, запросини та весільний поход з багатьма викупами нареченої – майже всіх цих веселих складових із задоволенням дотримуються наші сучасники. До речі, наші дівчата дуже, як то зараз кажуть, толерантні: якщо їм не подобається майбутній чоловік, то вони, згідно з українським звичаєм, винесуть сватам гарбуза. А молоді так вшановують батьків, що тричі кланяються їм після підношення калача із сіллю. Одним словом, недарма обряд вступу до шлюбу в нас називають весіллям: це ж дійсно весело!

Традиції в Україні, безумовно, пов’язані із староукраїнською язичницькою атрибутикою. Наприклад, молодіжне і навіть бешкетне, поетичне й дуже старе свято Івана Купала (в ніч на 7 липня), як у багатьох слов’ян, колись було пов’язано із Днем сонцестояння. Ви на власні очі і зараз можете побачити, як дівчата водять таночки і пускають у воду віночки, а хлопці стрибають через вогнище та шукають квітучий папоротник. Ще одна давня українська традиція, пов’язана із поворотом сонця – 7 січня (зараз – Різдво Христове). Колись у ці зимові часи прийнято було ворожити на майбутнє, і тому зараз різдвяні українські звичаї – це гадання та заклик до природних сил. Напередодні Старого нового Року (13 січня) діти та підлітки і досі щедрують та «маланкують» (на честь преподобної Меланії). Отже якщо ви вмієте співати чи бажаєте щиро когось привітати, у вас є нагода заробити трішки українських гривень або солодощів. До речі, такі дитячі походи в чомусь аналогічні американському Хеллоуїну. Ще одна українська традиція – святити воду у Водохрещення і віра в її чудові цілющі властивості у ніч напередодні. З самісінького рання вбираємось удома в Чистий четвер (напередодні Пасхи). Обов’язково фарбуємо яйця і випікаємо пасхальні калачі до Великодню. Вшановуємо померлих у поминальний день. Проводжаємо зиму та зустрічаймо весну на Масляну. Освячуємо поля і прикрашаємо дім квітами та травицею на Трійцю.

http://ukraine-for-business.com
http://www.epochtimes.com.ua/

Цікаві факти про Україну

1: Населення України відноситься до найбільш освіченого. Кількість людей з вищою освітою на душу населення вища, ніж середньоєвропейський рівень. Україна займає 4 місце в світі за кількістю громадян з вищою освітою.

2: Автором першої в світі Конституції є українець Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

3: В Україні - найбільший запас марганцевої руди у світі, 2,3 мільярди тон і близько 11% від усіх покладів планети. Ще у нас немало залізної руди - 7% світового запасу.

4: На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні грунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

5: Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.

6: Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

7: В Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

8: Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

9: Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

10: Серед яскравих досягнень українського літакобудування – найбільший в світі літак АН-225 "Мрія", а також найпотужніший літак АН-124 "Руслан". У 2001 році, літак "Мрія", взявши на борт вантаж у 253 тонни, за один політ встановив 124 рекорди.

http://wyr.com.ua

14 жовтня - Свята Покрова

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні - свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, "Покрови" чи "Святої Покрови".

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами.

На території України найдавнішою церквою, присвяченою святу, є церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. 

Для козаків Покрова була найбільшим святом. Цього дня відбувалися вибори нового отамана.

https://uk.wikipedia.org